Біографія

ПАВЛІЙ Георгій Іванович, професор, кандидат мистецтвознавства кафедри філософії музики факультету культури і мистецтв Львівського національного університету ім. І. Франка

Народився 14. 08. 1935 р. в м. Кадіївка (Стаханов) Ворошиловградської (Луганської) обл. Грою на скрипці почав займатися з 15 років в Артемівському музичному училищі викладача П. Л. Баєвського (учня Ф. Г. Ямпольського, який вчився у Л. Ауера). Закінчив училище у 1954 році з квалафікаціями – «диригент» та «скрипаль-оркестрант». У цьому ж році був прийнятий до Львівської державної консерваторії ім. М. Лисенка в клас скрипки проф. Д. М. Лекгера (учня Ф. Ступки), яку закінчив у 1959 році з кваліфікаціями «концертний виконавець», «викладач», «соліст оркестру». В 1958 році виконував з симфонічним оркестром концерт Н. Паганіні № 1 (диригент – проф. Колесса М. Ф.). З 1957 р. працював артистом симфонічного оркестру Львівської філармонії, а з 1958 по 1961 р. ― в. о. соліста в симфонічному оркестрі Львівського театру опери та балету ім. І. Франка, виконуючи всі сольні партії в балетних та оперних спектаклях («Лебедине озеро», «Лускунчик» П. Чайковського, «Червоний мак» Р. Глієра, «Баядерка», «Дон Кіхот» Ю. Мінкуса, «Іспанське капричіо» М. Римського-Корсакова, «Травіата» Д. Верді та ін.), які в той час були в репертуарі театру. Після закінчення консерваторії в 1959 р. два роки працював педагогом по класу скрипки у Львівському музичному училищі, а з 1960 р. і до 2012 р. ― на кафедрі скрипки Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка. З 1988 по 2003 рр. ― завідувач кафедрою камерного ансамблю і квартету. Паралельно з постійною роботою у вузі періодично (загалом понад двадцять років) викладав у Львівській спеціальній музичній школі ім. С. Крушельницької.

Працюючи в ЛНМА ім. М. Лисенка, поєднував педагогічну роботу з виконавською діяльністю – як сольною, так і ансамблевою. До середини 80-х років постійно функціонував скрипковий дует з Юлією Онищенко (скрипка) та Лілією Онищенко (фортепіано). Довгий час існував струнний квартет – О. Вайсфельд, Г. Павлій, Л. Оленич, Є. Шпіцер, який був неодмінним учасником просвітницьких концертів, що регулярно відбувалися в організованому при консерваторії «Університеті культури». Постійними партнерами Г. Павлія в різні роки також були Н. Вишневська (альт), віолончелісти Р. Залєська, О. Тищенко, скрипалі Л. Чайковська, В. Якименко, піаністи О. Качева, А. Пушкар та ін. Численні афіші того часу відображають різноманітність виконуваного репертуару.

У 1989 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: «Виразові відмінності між гомофонією та поліфонією» (теорія та виконавство) на кафедрі теорії музики проф. Є. В. Назайкінського Московської державної консерваторії ім. П. І. Чайковського. Опублікував чотири монографії, понад 30 статей, методичних розробок та доповідей, зокрема: «Про явище фонізму в музиці», «Інтроверсія та екстраверсія як типологічна пара розрізненості музичного мислення», «Питання виконавського стилю мелодики Д. Шостаковича (в світлі теорії Е. Курта)», «Фундаментальні основи скрипкової постановки», «Н. Паганіні і його педагогічні традиції», «Пам’яті видатного педагога Є. Шпіцера», «Підвищена емоційність та свобода гри», «Основи професійного звуковидобування при грі на скрипці» та інші (див. список наукових робіт).

Як член Європейської асоціації педагогів-струнників (ESTA) виступав на міжнародних та всеукраїнських конференціях з доповідями на методичну та історичну тематику. У 1997 р. по лінії функціонування Британської Ради в Україні здійснив поїздку до м. Бірмінгем де читав лекції про сучасну українську музику, проводив заняття з камерного ансамблю та квартету зі студентами бірмінгемської консерваторії. Там само з успіхом відбувся концерт Романа Ковалка – студента Г. І. Павлія (зокрема, вперше у Великобританії була виконана Соната № 2 для скрипки та фортепіано М. Скорика). На міжнародній конференції ESTA (Одеса-2002) прочитав доповідь «Українська скрипкова педагогіка вчора і сьогодні» та відбулися показові виступи учнів ЛССМШ ім. С. Крушельницької по классу Г. Павлія ― Л. Футорської та С. Сторожинської.

У 2001 р. вперше виступив як диригент організованого ним камерного оркестру педагогів та студентів консерваторії з твором Й. Гайдна «Сім слів Спасителя на Хресті» що стало початком створеного постійно діючий камерного оркестру студентів, який з часом дістав назву «Perpetuum Mobile». Колектив оркестру вів широку концертну діяльність в Україні та поза її межами (Іспанія, Італія, Польща). В 1995 р. оркестр «РМ» був відзначений 1-ю премією на фестивалі молодіжних оркестрів у м. Мурсія (Іспанія), а студент класу Павлія Г. І. Роман Кавалко став переможцем конкурсу солістів фестивалю. З 2000 по 2002 рр. Павлій Г. І. разом з оркестром «РМ» працював диригентом заслуженої капели України, лауреатом шевченківської премії «Трембіта», з якою виконував у Римі (2001 р.) ораторію О. Козаренка «Страсті Господні» та кантату М. Кузана «Неофіти». У 2009 році оркестр «РМ» студентів Львівської консерваторії  здобув звання лауреата 1-ї премії серед професійних колективів на всеукраїнському конкурсі «Прем’єр-оркестр 2009».

Протягом своєї педагогічної роботи проф. Павлій Г. І. випустив понад 60 студентів та аспірантів, які працюють як в Україні, так і за кордоном (Іспанія, Португалія, США, Бельгія, Данія, Люксембург, Польща, Угорщина та ін.). Його учні та студенти постійно виступають у відкритих концертах, демонструють високий рівень гри з симфонічними оркестрами Львова, Тернополя та з оркестром “PerpetuumMobile”. Серед численних випускників Г. І. Павлія ― лауреати та дипломанти різних, включаючи республіканські, міжнародні конкурси та фестивалі в Україні, Іспанії, Чехії, Італії – Роман Ковалко, Лідія Футорська, Мар’ян Ломага, Оксана Гретчин, Соломія Сторожинська, Наталія Самострокова.

Павлій Г. І. є організатором проведення 1-ї в Україні мистецько-духовної школи для дітей (1990 р.) та 1-ї республіканської конференції з питань виконання камерної музики (Львів-1990). З 1990-1995 рр. ― депутат Галицької районної ради м. Львова 1-го демократичного скликання.